- цвірінькання
- = цвірінча́ння1) чири́канье, чили́канье2) стрекота́ние, стре́кот; трескотня́
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
цвірінькання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
цінькання — іменник середнього роду розм … Орфографічний словник української мови
флінькання — я, с. Дія за знач. флінькати … Український тлумачний словник
цвірінькання — я, с. Дія за знач. цвірінькати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
цінькання — я, с., розм. Дія за знач. цінькати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
тринькання — 1 іменник середнього роду витрачання розм. тринькання 2 іменник середнього роду уривчасті звуки розм … Орфографічний словник української мови
цвенькіт — коту, ч., розм. Щебетання, цвірінькання (про горобців та деяких інших птахів) … Український тлумачний словник
цвіркіт — коту, ч., діал. Цвірінькання … Український тлумачний словник
цінькіт — коту, ч., розм. Те саме, що цінькання … Український тлумачний словник
бренькання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
бринькання — іменник середнього роду рідко … Орфографічний словник української мови